Вболівальники «Дніпра-1» назвали воротаря команди Валерія Юрчука найкращим гравцем сезону, і з цим вибором важко не погодитися. Редактор FanDay відшукав голкіпера відпочинку і обговорив з ним чудове перетворення команди.

 — Пане Валерію, в першу чергу, вітаємо вас з визнанням — як на мене повністю заслуженим. Ті, хто дивився матчі «Дніпра-1», не можуть не відзначити вашу самовідданість у воротах. Як ви самі оціните сезон, ніж він вам запам’ятався?

— Було не тільки гарне, але запам’ятався, звичайно, хороше. Було дуже важко, коли довго не грав. А коли з’явилася можливість зіграти, то пропускав матчі через коронавірус. Важко. Вийшло, що не скористався шансом. Тому на зимових зборах довелося багато працювати. Сезон запам’ятався нашими перемогами навесні. Було дуже багато важких ігор і мінімальних перемог. Напевно, найбільше запам’яталася гра в Полтаві, коли ми вигравали 1:0, а майже весь другий тайм грали в меншості. Але все в підсумку вдалося.

 — Без вас восени було програно вісім матчів. З вами — лише три гри, причому командам, які в підсумку фінішували в першій трійці. Як ви це робите?

— Думаю, це не тільки моя заслуга. В першу чергу, це заслуга всього тренерського штабу і всього нашого колективу. І пацани, і тренери просто знайшли спільну мову. Під керівництвом тренера ми все до цього прийшли. Всі все розуміли і хотіли виправити турнірну ситуацію, в якій опинилися.

— Ви стали першим номером після зимового перерву. І справи пішли на краще. Що трапилося, ваші партнери відчули надійність біля своїх воріт, і ваша впевненість передалася всій команді?

— Навіть не знаю. Напевно, у них треба запитати як так вийшло. Я давно в команді і давно з багатьма знайомий, тому спільну мову з партнерами знайшов. Думаю, це бажання всіх змінити ситуацію — саме так можна назвати наш весняний футбол. Розумієте, було дуже важко проводити зимову відпустку, перебуваючи на останньому місці. З таким колективом, з такими умовами. Це було дуже неприємно. Тому всю зиму цю ситуацію хотілося поміняти.

 — Ви сказали, що тренер дуже багато дав команді. Ігор Йовічевіч — який він тренер, які його методи і наскільки комфортне з ним працювати?

— Я б сказав, комфортне. Просто зараз все детально зрозуміли, що від кого і як він вимагає, тому всім хлопцям стало набагато легше. Спочатку, за осінь не встигли зрозуміти всі вимоги, тому напевно потрібно було просто час. Дасть бог, в наступному році у нас буде ще більший прогрес.

 — Так, «Дніпро-1» — команда з божевільним потенціалом, і ось весна показала, що ви круто граєте.

— Хотілося б зберегти цей потенціал і цей колектив.

 — Не можу не запитати. На початку весни було багато розмов про походи команди до церкви. Можете розповісти як це працює? Зміцнює моральний дух?

— Мені здається, багато команд ходять до церкви. Не думаю, що це єдине, що нам допомогло. Так, звичайно, кожен повинен вірити в те, що має статись. Тільки так. Але я не думаю, що ситуація змінилася лише тільки тому, що ми сходили до церкви. Адже не всі однієї віри, не всі з єдиним розумінням Біблії — ми були в православній церкві. Просто це більше зближує, напевно, такий тімбілдінг. Це як загальні обіди або загальні вечері командою.

 — Часто практикуєте?

— Так. Дуже часто. Ми виїжджаємо в місто, хтось вибирає заклад, ми приїжджаємо і обідаємо.

 — Хто платить? Той, хто вибирає?

— Платимо зі штрафів. Система штрафів завжди поповнюється.

 — За що штрафують?

— Найчастіше за «проспав».

 — Пане Валерію, ви відстояли сім матчів на нуль. Розкажіть, що відчуває воротар після сухого матчу, коли повертається додому. Почуття відмінно виконаної роботи, гордість?

— Напевно, гордість не тільки за себе, але і за партнерів по обороні. Як кажуть багато, оборона починається з атаки, тому гордість за всю команду, що зіграли на нуль. Є різниця, зіграти 4:0 або 4:1. Коли команда виграє з великим рахунком, навпаки, хочеться зіграти на нуль. Щоб не було якоїсь поважності. Важко зібрати хлопців, які виграють 4:0, і пропускати в таких матчах дуже прикро.

Коли ми грали зі «Львовом», грали з « Минаєм» — коли пропустили гол, а потім його скасували, було щось таке … Образа чи, що так вийшло. Коли граєш на нуль — це завжди запорука успіху всієї команди.

— До речі, про партнерах. Нещодавно я був на матчі «Маріуполя» і «Динамо». Ваш колега Євген Гальчук весь матч підказував польовим гравцям. Просто ні на секунду не зупиняючись. Як ви керуєте обороною, приблизно так само?

— Так, у мене теж кожну секунду крики, крики і крики. Думаю, що мене чути. Зараз нас чути через те, що немає уболівальників на трибунах. Коли на стадіоні є вболівальники, то нас чують вже не так чітко. Зараз футбол без глядачів комусь нецікаво дивитися зі звуком. При цьому на футбольному полі летять не тільки хороші слова. Емоції.

 — Поясніть, такий стиль з щомиті підказками і масована підтримка, це більше для кого? Для партнерів або для себе, щоб тримати себе в ритмі гри?

— Напевно, це більше потрібно партнерам. Завдання — виключити моменти, які можуть статися. Ти повинен повністю убезпечити свої ворота. Спочатку підказками партнерам, а далі вже особисто своєю грою.

 — Чи була ваша особиста воротарська помилка в сезоні, яка до цих пір не дає спокою? Мова про те, що в тому чи іншому епізоді можна було б зіграти краще, а ви не врятували.

— Напевно, це перший гол в нашій останній грі з «Шахтарем». Якийсь не дуже про це спогад. Була складна ситуація, так, але якби не було нашої помилки в тому епізоді, рахунок б залишився 0:0, і була б інша гра.

 — Чи вивчаєте ви манеру виконання 11-метрових ударів у суперників — штатних пенальтістів команд УПЛ? Як б’ють, куди б’ють, аналізуєте ви це з тренерським штабом?

— З тренерами — ні, як-то сам розробляю, але це поки в Прем’єр-лізі не допомагає.

 — Хочу дізнатися думку про систему VAR з точки зору воротаря. Польові футболісти скаржаться на те, що зупинки ламають темп гри.

— Моя думка, арбітр трохи швидше повинен приймати рішення. Чи не слухати помічників або гравців, а відразу йти і дивитися, якщо є якісь питання. А так вони роблять дуже великі паузи. Це збиває темп, особливо команді, якій треба вигравати. Це заважає. Думаю, процес можна було б прискорити — відразу йти і переглядати момент. VAR — це нормальна річ в сучасному футболі, до цього вже пора звикнути.

 — Судді — теж люди, які помиляються. І технології повинні допомагати.

— Не завжди це людський фактор. Сьогодні так, а завтра так. Сьогодні вони в одну сторону судять, завтра — в іншу.

 — Чи вважаєте, що є особиста зацікавленість?

— Я сподіваюся, що немає, але іноді це так здається.

 — Згоден, і не тільки я. Валерій, і про наболіле — про стан полів. Остап Маркевич говорив, що в Україні зараз лише три нормальних газону. Як вважаєте, чи є така проблема і як вам газон на «Дніпро-Арені»?

— У зв’язку з тим, що в цьому році чемпіонат почався дуже рано, всі поля були в поганому стані. Але нам, напевно, пощастило з полем. У свій час у нас був кращий газон в країні. І мені здається, що деякі команди це теж відзначали. Нам з полем пощастило, а от у Києві якось не дуже. Хоча, я так розумію, що в Києві зараз роблять. Ранній чемпіонат і наша погода не дозволяють газонам бути в хорошому стані. Думаю, це рік просто такий.

 — На ваш воротарський погляд, хто зараз в УПЛ найнебезпечніший атакуючий гравець? Трійка найнебезпечніших.

— Для мене гра Тайсона завжди була дуже небезпечною. Він знаходить такі моменти, яких ніхто не очікує. І розрізають передачі, і удари. Так що зазначу його. Напевно, ще Бесєдін. Він дуже багато роботи проводить в атаці і зараз повернувся з новими силами. Мені здається, захисникам з ним дуже важко. Цієї роботи напевно не видно, але для захисників він небезпечний. І, мені здається, з Артемом Довбіком дуже важко грати.

— Якраз хотів дізнатися думку про вашому яскравого одноклубника.

— З ним дуже важко впоратися. Він дуже потужний, різкий. У нього хороший удар, і він може обігратися з партнерами. Суперникам з ним дуже непросто.

— Хто кращий воротар в світі прямо зараз? Чи бачили ви геройський гол голкіпера «Ліверпуля» Аліссон у зустрічі з «Вест Бромвіч»?

— Так, бачив. Круто! Багато років тому в свій час Євген Боровик забив такий в Україні. Для мене на даний момент кращий воротар світу все ще Нойер. Завжди вражала його гра. Так, на чемпіонаті світу-2018 він був після травми, і, напевно, не він був гідний захищати ворота Німеччини. Так буває, він був не готовий. Думаю, тоді повинен був стояти тер Штеген.

— Що думаєте про новий сезон, про розширення списку учасників?

— Він буде ще цікавіше. З’явиться більше команд і буде більше інтриги. З року в рік наш чемпіонат росте — не тільки кількість команд, але і якість футболістів. Наступний рік точно буде цікавим.

 — Три команди вийдуть з Першої ліги. Деякі вважають, що не всі, хто входить готові до виступів в елітному дивізіоні. На вашу думку, вони будуть серйозними суперниками?

— Сподіваюся, що так. Звичайно, не всі готові. Є команди як «Верес», у яких поки немає стадіону. Безумовно, їм буде важко. Але насправді головне — щоб завжди було фінансування на належному рівні. Це одна з основних складових футболу. Я не кажу про зарплати хлопцям, хоча це теж важливо. Де тренуватися, що їсти, де жити, як переїжджати з міста в місто на ігри. Головне, щоб все це було підкріплено фінансами. Не хотілося б, щоб відбувалося так, як кілька років тому, коли команди знімалися з чемпіонату.

 — Як зараз з цим в Дніпрі? Ми пам’ятаємо, чим все закінчилося в місті кілька років тому. І що з завданнями на майбутній сезон?

— Все нормально. На новий сезон нам задачу ще не оголошували, але, напевно, завдання — потрапити в єврокубки. І вона не змінювалася.

Пресслужба СК «Дніпро-1» за матеріалами  FanDay.net.