Диво-гол Костянтина Домарацького став не лише прикрасою матчу молодіжки “Дніпра-1” проти “Шахтаря”, а й мав вирішальне значення.

– Що відчував, що думав, коли біг з м’ячем до воріт?

– Бачив, що є вільна зона через те, що команда суперника трохи провалилася. Треба було втікти, адже в них був розрив між атакою та обороною. Взяв ініціативу на себе, пройшов та забив. Учора мені Олександр Володимирович Поклонський показував епізоди з Марадоною, казав: “Костя, так ти маєш грати!”

– Удар завдавав не з заплющеними очима?

– Звичайно, з розплющеними. Бачив, що воротар почав читати удар у дальній кут, і дав у ближній.

– Наскільки важко виходити у таких матчах на заміну?

– Не зовсім важко. Все залежить від психології, від налаштування. У цій грі не було важко виходити.

– Сьогодні команда грала інтенсивно з перших хвилин, і цей темп вдалося витримати до кінця. Добре налаштувалися на цей матч?

– Ми завжди намагаємось підходити з максимальним настроєм, адже знаємо, що “Шахтар” – сильний суперник, який може покарати за помилки. Треба було налаштуватися та працювати до кінця.