Післяматчева пресконференція головного тренера СК «Дніпро-1» Ігоря Йовічевіча.

– Перемога викликала у вас бурхливі емоції. Що відчуваєте?

– Гордість за команду. Маю сказати, що повністю переграли суперника та заслужили три очки. Перший тайм був майже досконалий. Контролювали хід гри через контроль м’яча. Все, що відбувалося на полі, було плодом контролю м’яча й ситуації. Це відбилося на результаті та надало нам напрямок на другий тайм. Ми бажали продовжити той самий темп, але ж і опонент грає. Їм немає, чого втрачати, вони спрощують гру вертикальними передачами, у деяких моментах змушують нервувати, і йде питання психології. Звичайно, що «Олександрія» – дуже непроста команда. Вона це демонструє в цьому сезоні. В них хороший тренер, який має пізнаваний малюнок. Вилітали у швидкі контратаки і мали декілька моментів, коли наша структура не була оптимальною. Але загалом ми контролювали все з м’ячем, а коли не володіли ним, теж контролювали. І тому я дуже гордий. Бувають моменти, коли не маєш м’яч, але повинен знати, як поводитися у низькому блоці, у середній зоні, коли застосувати пресинг, грати один в один, в напівпозиції, при передачі на фланг – над усіма аспектами ми працюємо. Дуже гордий за мотивацію команди. Хотіли відігратися – мали негативну статистику з «Олександрією». І в мене особисто була велика мотивація, адже перший офіційний матч тут ми програли 1:4, потім вони вибили нас з Кубку. Тобто сьогоднішня гра була для нас дуже принциповою, і думаю, сьогодні команда заслужила три очки. Далі маємо бути скромними, відпочити та готуватися з великою концентрацією та повагою до наступного матчу з «Ворсклою».

– Яка ситуація з Піхальонком?

– Він шкутильгає; завтра лікарі ретельніше його оглянуть. Сподіваюсь, що нічого страшного з ним. Ще раз хочу похвалити команду. Індивідуально не хочу нікого відзначати – багато футболістів проявили себе. І які виходили на поле, і які залишились на лавці. Я бачив їхню реакцію, і вона казала, що ми – єдине ціле. Хочу наголосити, що та синергія між нами дає підстави бути конкурентоздатними та битися з кожною командою. Цей максимум змушує кожного партнера тримати планку та бути кращим. І загалом вони роблять мене кращим як тренера. Тому мушу бути гордим та гребати у тому ж напрямку й не думати, що ми зробили щось особливе. Це один маленький крок – дуже важливий для нас і дуже великий кайф.

– І кілька слів про Довбика, який вийшов у кращі бомбардири чемпіонату…

– Неодноразово казав, що для мене він – найкращий форвард чемпіонату. Він дуже корисний та дає багато як у позиційній атаці, так і у контратаці, на стандартах. Думаю, він ще має запас для прогресу. Грою він заслужив виклик тренера Петракова, і, гадаю, стане одним з ключових футболістів національної збірної. Дуже важливо, що він хоче прогресувати. І зараз він знаходиться у ситуації, коли не може спустити планку. Але він готовий до цього. Так само й Піхальонок, Кравченко, Сваток, Ігнатенко, Джурасек, Чуже… Сьогодні дійсно була команда. Я це поважаю. Великий респект моїй команді!