Головний тренер ФК «Балкани» Андрій Пархоменко  дав післяматчеве інтерв’ю клубній прес-службі СК «Дніпро-1»:

-Якщо брати загальну картину гри, то ми дуже ретельно готувалися до матчу проти СК «Дніпро-1». Зрозуміло, що їх вивчати дуже легко, адже у дніпрян було багато серйозних матчів, і на Кубок з «Шахтарем», і тут не просто треба було вгадати із складом, а треба брати до уваги стиль гри, який пропонує Дмитро Михайленко. Я вважаю його одним з самих крутих тренерів України, у нього постійно сучасні тенденції гри, і ми регулярно спілкуємося. Не можна було дати супернику контролювати хід гри і можливість відчувати свою гру, адже в іншому випадку їх просто неможливо зупинити. Плюс у них з минулого року тягнеться серія без поразок в чемпіонаті, практично лише перемоги, і психологічно вони вже однією ногою в УПЛ – там залишились деталі, і тим хто мало грав, важливо було добре себе проявити. Нам треба було нав’язати свою гру, пресинг, нав’язати тиск саме у тих зонах, де суперник вміє контролювати гру – особливо це стосується гри  між лініями і на флангах, де у дніпрян дуже швидкі гравці. Тому ми дещо змінили склад, поставивши усіх швидких футболістів у захист і до певного часу ми впоралися. На загал була хороша гра, але треба все ж таки брати два різних тайми: у першому ми створили достатньо моментів, що радує, особливо у порівнянні з минулим матчем проти СК «Дніпро-1», а тут, ми збільшили якість гри  – було багато моментів і мені сподобалося, а другий тайм ми розпочали також з тиску, але проти вітру, і ми розуміли, що буде складніше, але я розраховував, що заміни підсилять гру, проте пропустили прикрі голи. Ми перекривали зони і не давали можливості гостям створювати моменти. Я казав хлопцям, що будуть дуже небезпечні удари здалеку і треба перекривати Когута, у якого хороший, міцний удар з далекої відстані. І повинні були перекривати ці зони, але у нас центральний захисник почав підключатися до атак, був поганий пас, пішла оборотка, і у суперника виявися зайвий гравець – це як раз Когут, проти якого не зіграли, а він просто здорово пробив і забив. І якби рахунок залишався 0:1, то гра була б іншою, проте практично за хвилину був стандарт і захист не розібрався у штрафному майданчику, а другий гол просто вбив команду психологічно, оскільки пропустити два голи з СК «Дніпро-1» практично за хвилину, пережити морально дуже складно. Після цього взагалі був період, коли гості повністю взяли гру під свій контроль, але мені сподобалося, як ми відреагували. Так, були моменти у дніпрян, які вони могли реалізувати, але я був задоволений тим, що наша команда також намагалася створювати свої моменти, були гостри виходи, проте не вистачало останнього пасу, хоча ми керували власною грою, а це дуже важливо навіть з рахунком 0:2. Все ж таки, на поразку ми, мабуть, не награли, враховуючи наші дії у першому таймі, при цьому я задоволений якістю гри своєї команди.

– Ми знаємо, що ви товаришуєте з головним тренером СК «Дніпро-1», і спілкувалися перед грою з Дмитром Станіславовичем. Цікаво, про що говорять тренери команд-суперників перед матчем?

– Ми колись раніше перетиналися в ігровій кар’єрі. Потім разом навчалися на ліцензії «Б» і «А», разом знаходилися у готелі і нам було дуже цікаво, і саме тоді ми близько познайомились, багато розмовляли про футбол, як раз у той рік, що навчалися. А тоді були нові тенденції, а Дмитро Михайленко тренував дублюючий склад «Дніпра», коли головним тренером основи був Хуанде Рамос, тому була цікава інформація. Потім я був на різноманітних стажуваннях, де отримував також багато цікавої інформації, з якою ділився з Дмитром Станіславовичем. Нам цікаво спілкуватися, як розвивається сучасний футбол, і в тому числі у наших клубах. Так, масштаби різні з фінансової точки зору, але ми говоримо про футбол,про тактику, про нововведення, які ми втілюємо в командах. Все це ми не ховаємо один від одного, ми вже до матчу знали приблизно, які склади будуть у команд, ділилися характеристиками гравців. Так що, спілкування було дуже цікавим з розумною людиною, фанатом футболу. До того ж, він їздив на достатньо серйозні стажування минулої зими, тож, ми дуже тісно спілкуємося. І мені подобається, що це справжнє європейське спілкування, адже ми нічого один від одного не ховаємо. Це дуже важливо, щоб в Україні футбол став якіснішим – тренери повинні спілкуватися.

– І останнє запитання. Ми бачимо, як на футбол ходять у маленьких містах і селищах, як, наприклад, – Петрово або Зоря.  От у Петрово чекають на мадридський «Реал». На кого чекають в Зорі?       

– Ми все ж таки простіше. Хочемо розвиватися поступово, і спочатку зробити інфраструктуру, і в цьому напрямку наше керівництво дуже плідно працює, адже без інфраструктури у майбутньому будуть проблеми. Треба створити школу, щоб вона будувалося – ось це головне. Ну, і вкладати свою душу в футбол, не заважати один одному, щоб кожен займався своєю справою. І тут хочу сказати окремий респект нашому керівництву, яке робить усе, щоб футбол у нас розвивався. А вболівальники на трибунах – це показник нашої гри.

Прес-служба СК «Дніпро-1»