Перший новачок СК «Дніпро-1», півзахисник Артур Карноза, постать в українському футболі відома. Погодьтесь, не так вже і багато у нас в роки незалежності футбольних чемпіонів Європи, нехай і серед юнаків. А в юнацькі роки на Артура Карнозу і вболівальники, і фахівці покладали великі надії, адже за «красиві очі» неможливо зіграти за юнацькі збірні України 68 матчів, в яких ще і забити 13 м’ячів (по два рази він засмучував шведів та турків, а крім того після пострілів Артура «страждали» збірні Чехії, Сербії і Чорногорії, Хорватії, Польщі, Франції, Бельгії, Швейцарії, Білорусі та Сан-Маріно).
У дублюючому складі «Дніпра» (U-21) вихованець дніпровської Академії (63 гри, 33 голи в ДЮФЛУ) дебютував вже у 15 (!) років. Невдовзі він став справжнім лідером молодіжки, а вболівальники у Новомосковську і любителі подивитися на молодь з обласного центру, йшли та їхали персонально насолодитися фінтами та могутніми ударами Карнози. На прес-конференціях керманичів основного складу (спочатку у Олега Протасова, а потім у Володимира Безсонова), журналісти постійно запитували: «Ну коли ж ви дасте шанс Карнозі?», але регулярно чули у відповідь: «Його час ще не прийшов». І справді, пробитися в основу, де запалювали справжні зірки українського футболу – Сергій Назаренко і Максим Калініченко, і яких обожнювала дніпровська публіка, було вкрай важко. Ну а іспанській фахівець Хуанде Рамос взагалі вирішив запросити креативних легіонерів на чолі з Жуліано.
Таким чином, у складі дніпровської молодіжки Карноза провів 115 матчів, в яких забив 18 м’ячів, а за основний склад зіграв лише 3 матчів в чемпіонаті, і двічі у Кубку країни, забивши один гол, але той постріл не приніс особливих радощів, адже у тому кубковому поєдинку дніпряни поступилися по пенальті «Олександрії»,яка на той час перебувала у першій лізі. Потрібно було щось змінювати, і на наступні півтора сезони Артур, як і багато інших дублерів «Дніпра», вирушив у перший дивізіон до Охтирки, де пройшов школу справжнього дорослого футболу, після чого вже разом із «Севастополем» здобував путівку в УПЛ.
В елітному дивізіоні Артур затримався, виступаючи за «Карпати» та «Чорноморець», але повністю розкрити свій талант йому завадили травми, хоча нерідко голи-красені Карнози ставали лідерами різноманітних хіт-парадів.
Останні півроку він тільки лікувався після дуже важкої травми хрестоподібних зв’язок. І зараз, поки усі його нові партнері у відпустці, Артур в компанії з тренером СК «Дніпро-1», Євгеном Баришніковим, (колись вони разом провели чимало матчів у дублі «Дніпра») продовжує відновлення, і поступово набирає форму. З цього ми і почали нашу розмову…
– Артуре, перш за все, спитаємо у тебе про здоров’я. Як себе почуваєш?
– Зараз все добре, тренуюся. Поступово підходжу до загальної групи.
– Як взагалі відбувалося відновлення?
– Це довга справа. Була серйозна травма, тому і тривале відновлення. Все проходить поступово і нешвидко.
– Підписання угоди із СК «Дніпро-1» за чиєї ініціативи відбулося?
– Це було взаємне рішення – і моє, і клубу.
– А чому контракт підписано лише на півроку?
– У мене була дуже серйозна травма, і тренерський штаб бажає подивитися, як саме я буду готовий, яку зумію набрати форму. Ну а далі вже побачимо.
– З номером на футболці вже визначився?
– Поки що ні. Поговорю з Євгеном Баришніковим, дізнаюся, які саме номера зараз вільні.
– Колись у «Дніпрі» ти грав під 90-м номером…
– Так, у «Дніпрі» був 90-й номер, в «Севастополі» була «вісімка», а у «Карпатах» та «Чорноморці» – «десятка». Що і казати, 10-й номер для мене улюблений.
– Але 10-ка в СК «Дніпро-1» у Юрія Бровченка…
– Ну що ж робити, значить заберу її у «Брови»! (сміється)
– Саме з ним ти колись грав у дублі «Дніпра».
– Так, з тих гравців, хто зараз в СК «Дніпро-1» у дублі грав з Юрою та вже незадовго перед тим, як перейти в «Нафтовик» – із Сергієм Кравченком. З іншими не грав, хоча багатьох хлопців знаю.
– А з Юрієм Захарківим в «Карпатах»?
– З ним я більше відновлювався після травми, ніж разом грав. Просто разом тренувалися.
– Тобто, награної зв’язки у вас с Захарківим немає?
– Ні, взагалі зв’язки такої не було (сміється).
– Які ти перед собою ставиш цілі на найближчі півроку в команді?
– Дуже хочу допомогти команді і, звичайно, намагатимусь повернути свої колишні ігрові кондиції, зміцнитися і повернутися за цей час до своєї кращої форми.
– Багато фахівців відзначали серед проблемних місць команди – невелика кількість ударів з далекої відстані. Плануєш допомогти клубу у цьому аспекті?
– Якщо у цьому була проблема, то буду бити постійно (сміється). Проблеми тут немає!
– А як ви с Сергієм Кравченком будете ділити штрафні удари?
– Не знаю, але Сергій старше і – капітан команди, так що, він і буде вирішувати, кому саме завдавати удар. Якщо дозволить, то вдарю (сміється).
– Ти, безумовно, вже розмовляв із головним тренером. Чого чекає від тебе Дмитро Михайленко?
– Дмитро Станіславович чекає від мене скорішого повернення моєї кращої форми, і тоді я зумію допомогти команді.
– Ти вже певний час працюєш з командою, що можеш сказати про сам колектив?
– Якщо говорити про тренувальний процес, то все тут побудовано на позитивних емоціях і для мене це – найголовніше.
– А стиль гри СК «Дніпро-1» тобі подобається?
– «Барселона»? (сміється). Звичайно така гра мені подобається.
– Не дивлячись на те, що команда зараз у Другій лізі, вона вийшла до півфіналу Кубка країни. Для тебе це буде додатковою мотивацією?
– Звичайно, мотивація тут божевільна. Тим більш, що зараз в УПЛ такий чемпіонат, що можна перемогти практично будь-яку команду. Там грають такі ж хлопці, як і у нас. Так, у «Шахтарі» хіба-що гравці більш високого рівня, а в інших командах плюс-мінус однакові виконавці, тому тут багато чого буде залежати від настрою та вдачі. Так що ,можна виходити і вигравати.
– А сам би кого хотів у суперники в півфіналі?
– Та за великим рахунком мені все рівно, хоча краще, все ж таки, щоб не дістався «Шахтар», а ідеально – «Маріуполь». Хоча з будь якою командою буде важко, але і з будь-ким буде цікаво.
– Ти вже подивився рівень Другої ліги, а сам колись грав у Першій. Можна порівняти ці два дивізіони?
– Коли я грав в Першій лізі за «Севастополь», то у нас там така була команда, що зараз легко увійшла би до першої шістки в УПЛ. Тому зараз важко порівнювати той час і теперішній. Тоді, на мій погляд, і Вища, і Перша ліги були сильнішими. А про Другу мені важко щось сказати, бо я в ній не грав.
– На твоїй позиції атакуючого півзахисника в команді грають молоді Бєляєв і Сніжко. Що можеш сказати про цих хлопців?
– Обидва – технічні та креативні футболісти. Бєляєв більше полюбляє обіграти суперника один на один, а Сніжко більше націлений на передачу партнеру. Обидва дуже цікаво грають і мають хороші перспективи. Впевнений, що вони будуть рости у власній майстерності, і з роками будуть грати ще сильніше.
– Вболівальники, до речі, вже кажуть що до нас прийшов «фантазісто».
– Для мене це дуже приємно. Можу пообіцяти, що на полі постараюся більше фантазувати (сміється).
– Що побажаєш вболівальникам у Новому році?
– Вітаю усіх вболівальників з Новим роком. Я особисто буду намагатися радувати з командою вас у наступному році. Будемо разом йти до нових перемог. Все буде добре.
Прес-служба СК «Дніпро-1