Поновивши тренування після вихідного, Олександр Назаренко розповів, як грав на новій для себе позиції лівого захисника.

– Як дізнався, що планується твоя перекваліфікація, та які враження залишились від гри на цій позиції?

– Дізнався десь за тиждень до матчу. Олександр Миколайович підійшов та сказав, що планує спробувати мене на позиції лівого захисника – я сказав, що готовий без проблем. Був досвід вже – 20 хвилин на зборах (посміхається). І всі ці дні я готувався до гри саме на цій позиції: тренувався, Миколайович підказував, як правильно обирати позицію та вірно грати. Можу сказати, що мені сподобалося діяти на місці лівого захисника. От тільки ще треба тактично попрацювати – і все буде добре.

– Обсяг роботи відрізняється у гравців цього амплуа?

– Насправді, так. Треба і атаку підтримувати, і завжди встигати в обороні. Іноді не треба бігти, не чуючи ніг, в атаку, а залишатися на своїй позиції, не втрачати її.

– Головний тренер після матчу схвально оцінив твою гру. А ти сам що скажеш?

– Так, тренер підходив до мене, сказав, що непогано виглядав для дебюту на новій позиції. Але я розумію, що, напевно, у якихось моментах міг краще зіграти. Наприклад, на початку другого тайму щось не пішли подачі.

– Якщо згадувати матч в цілому, у першому таймі гра давалася дуже легко. Що ж трапилося потім? Невже одна помилка могла так вплинути?

– Дійсно, у перші пів години ми цілком могли закривати гру. Але потім звичайний винос вперед – помилка, гол; ще одна помилка – і другий гол. Забивши двічі, «Рух» сів назад, і було важко розкрити їх. Не сказав би, що ці помилки надломили. Ми все одно продовжували атакувати, бажали забити гол. Сподівались зробити це раніше, а не завершувати матч настільки валідольно.

– Сидячи вже на лаві, вірив до останнього, що вдасться вирвати перемогу?

– Звичайно, вірив! Мене замінили, коли грати ще залишалось пів години, і я був впевнений, що заб’ємо. Повторюся, думав, що це відбудеться раніше. Головне, що здобули перемогу, три очки. У подальшому просто не треба припускатися таких помилок, а закривати гру раніше.

– Зараз матчі підуть кожні 3-4 дні. Графік важкий, але він може піти і на користь команді?

– Звичайно, ми всі любимо грати. Як кажуть, це завжди краще, ніж тренуватися. Головне, не припускатися таких помилок.

– У першому колі «Дніпро-1» випереджав усіх, зараз доводиться наздоганяти лідера. У якій ситуації психологічно легше, а коли важче?

– Так, у першому колі ми добре відірвалися від переслідувачів та завершили його на першому місці. А зараз друге коло розпочали не дуже… Коли тебе наздоганяють, не можна взагалі втрачати очки, тому що суперники можуть одразу за це покарати, як це, власне, і відбулося. І тепер ми у ролі тих, хто наздоганяє. Але ще багато ігор попереду, і ще нічого не завершилося. Треба виходити на кожний матч і концентруватися саме на ньому, не замислюватися над тим, як зіграють інші. Демонструвати свою гру, забивати, вигравати – а потім вже подивимось у турнірну таблицю.